Що таке „соціальна робота"

Соціальна робота - професійна діяльність, спрямована на допомогу людям, що опинилися у скрутних життєвих обставинах, на забезпечення соціальної справедливості шляхом підтримки найменш захищених верств суспільства.

Витоками соціальної роботи були державна підтримка та благочинна допомога найбільш вразливим та страждаючим верствам, приклади якої ми можемо знайти ще у давні часи.

Проте професійна соціальна робота зародилася в Європі та Північній Америці наприкінці ХІХ сторіччя. Тоді ж з’явилася і професія „Соціальний працівник".

За більш ніж 100 років існування професія соціального працівника зазнала докорінних змін. За цей час його роль змінилася від простого піклувальника до фахівця, який здатен побачити й активізувати внутрішній потенціал людини, допомогти їй подолати психологічні проблеми і конфлікти, повернути контроль за власним життям.

Особливістю сучасної професійної соціальної роботи є те, що вона має на меті не просто підтримку людини, а її повернення до повноцінного самостійного активного життя. Саме такий підхід забезпечує сталий соціальний і духовний розвиток суспільства, дозволяє попередити загострення соціальних проблем, не відволікає ресурси суспільства, а збільшує їх.

Тому сьогодні соціальна робота - високопрофесійна діяльність, що вимагає від тих, хто її виконує, володіння найсучаснішими методами роботи з людиною та впливу на суспільні процеси.

Соціальна робота в Україні

В Україні соціальна робота як професійна діяльність почала розвиватись з початку 90 - х років ХХ сторіччя.

За останні 15 років соціальна робота в Україні пройшла шлях від окремих експериментальних закладів до розгалуженої системи соціальних служб та громадських організацій, що надають соціальну допомогу різним групам населення.

Сьогодні у сфері соціальної роботи України діють:

• Центри зайнятості та праці;
• Соціальні служби для молоді та служи у справах неповнолітніх;
• Кризові центри та притулки для дітей та дорослих;
• Територіальні центри по роботі з населенням, будинки-інтернати та пансіонати;
• Реабілітаційні центри для людей з особливими потребами, для тих, хто страждає важкими захворюваннями;
• Соціально-психологічні відділи на підприємствах, в навчальних закладах, військових частинах, установах внутрішніх справ та відбуття покарання;
• Близько 60 тисяч громадських організацій, що займаються наданням соціальних послуг, захистом прав, профілактикою соціальних та особистих проблем, формуванням здорового способу життя.

Організації соціальної роботи активно підтримуються не лише державою, а й національними та міжнародними благодійними фондами. Найближчим часом кількість організацій соціальної роботи ще збільшуватиметься, адже запобігати соціальним хворобам набагато легше, ніж боротися з соціальними епідеміями.

Найперспективнішими напрямами соціальної роботи є:

• соціальна профілактика негативних явищ та формування здорового способу життя;
• організація роботи приватних центрів соціального обслуговування;
• організація ринку соціальних послуг та соціальне брокерство;
• робота в громадах, спрямована на їх згуртування і активізацію внутрішніх резервів;
• впровадження альтернативних форм соціальної опіки дітей-сиріт, людей з обмеженими можливостями, альтернативних форм реабілітації осіб з відхиленнями в поведінці;
• соціально-психологічна робота на підприємствах та організаціях.

Саме ці напрями соціальної роботи будуть отримувати фінансову та організаційну підтримку як з боку держави, та к і з боку міжнародних благодійних фондів.

З прийняттям у 2003 році Закону України Про соціальні послуги в названих організаціях особливо збільшилась потреба у фахівцях, що мають освіту за спеціальністю „Соціальна робота". Згідно статті 17 Закону надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники та інші фізичні особи, які мають відповідну освіту і схильні за особистими якостями до надання соціальних послуг.